Козеня Мармеладик підійшло до курчатка Фью і почало прощатися.
— А куди ти їдеш? — запитало курчатко.
— До бабусі на село. На ціле літо. Дивись, не- забувай мене. А цю книжку з картинками я дарую тобі на згадку. Бери! Читатимеш — і час пролетить швидко і непомітно…
— Дякую… — сказало курчатко. — Тільки я не знав, що ти їдеш, і жодного подарунку тобі не приготував. Що ж тобі подарувати, Мармеладику?
Задумався Фью, а потім каже:
— Я дарую тобі на згадку… сонечко…
– Сонечко? — здивувалося козеня.
– Сонечко. Звичайне. Яке у небі світить. Ти подивишся в селі на сонечко – і мене згадаєш!
Можливо вам буде цікаво:
