Свиня одного дня на панський двір забилась.
Навколо стаєнь там і кухонь находилась;
У гній вона і в сміття вбралась,
По вуха досхочу в помиях накупалась, –
Додому, як була,
Свиня-свинею прибрела.
«Ну, Льохо, що ти там побачила такого?» —
Пастух пита в свині:
— «Скажи мені, —
Там, певне, у багатих перла лиш ясні;
А в домі теж одне багатше від одного?»
Та Льоха рохкає: — «Не вір дурниці цій.
Я не помітила багатства, їй-же богу:
Все тільки сміття, тільки гній,
А вже, здається, не жалівши рила,
Я там порила
Весь двір старий».
***
Хоч не образить би, а то — нехай пробачать!
Та як же критика Свинею не назвать,
Який, що не почав би розглядать,
Лиш має дар одне погане бачить?
Переклад О. Новицького
Мораль байки: Невігла людина часто помічає лише недоліки й бруд, не бачачи справжньої цінності того, що її оточує. Байка висміює тих, хто, побувавши серед прекрасного й корисного, не здатний нічого оцінити та звертає увагу лише на те, що відповідає його власним низьким інтересам.
Запитання для обговорення
- Де побувала Свиня і що вона там побачила?
- Що Свиня розповіла про свою прогулянку?
- Чому вона не помітила нічого гарного та цінного?
- Що поведінка Свині говорить про її характер?
- Яких людей автор висміює в образі Свині?
- Чого навчає байка «Свиня»?