Свиня одного дня на панський двір забилась.
Навколо стаєнь там і кухонь находилась;
У гній вона і в сміття вбралась,
По вуха досхочу в помиях накупалась, –
Додому, як була,
Свиня-свинею прибрела.
«Ну, Льохо, що ти там побачила такого?» —
Пастух пита в свині:
— «Скажи мені, —
Там, певне, у багатих перла лиш ясні;
А в домі теж одне багатше від одного?»
Та Льоха рохкає: — «Не вір дурниці цій.
Я не помітила багатства, їй-же богу:
Все тільки сміття, тільки гній,
А вже, здається, не жалівши рила,
Я там порила
Весь двір старий».
***
Хоч не образить би, а то — нехай пробачать!
Та як же критика Свинею не назвать,
Який, що не почав би розглядать,
Лиш має дар одне погане бачить?
Переклад О. Новицького