Була собі лисиця. Одного разу никала вона голодна, сподіваючись роздобути якусь поживу, Та й побачила перепелицю, яка безтурботно, не відаючи про небезпеку, клювала зернятка. Лисиця підкралася нишком та хап її. – Тепер я худа й мізерна, що тобі з мене? – зазирнула їй в очі перепелиця. – А я гину …
Дивитись далі...
Владарював колись над звірами лев. Жорстокий був, щодень кількох зводив із світу. Стали нарікати бідолашні звірі: – Що ж це за падишах! Замість піклуватися мешканцями свого краю, він трощить-пожирає нас. І ось зібралися всі звірі докупи та й ухвалили звільнити лева від царювання. Змушений був лев никати цілими днями без …
Дивитись далі...
Було це чи ні, та жили колись двоє нерозлучних друзів: крук та горобець. Разом ходили гуляти, гостювали один в одного, а вже коли, бувало, знайде котрийсь яку поживу, відразу ділиться з приятелем. Цілу весну, літо й пів-осені нічим вони не журилися. Пурхали від саду до саду, ласували виноградом і сливами, …
Дивитись далі...
Два цапки паслися біля струмка. – Агей, друже, переходь до мене та пограймося, – гукнув один. – Ні, ти до мене переходь,– одказав другий. – Гаразд, я йду до тебе,– погодився перший. – Ні, тепер я до тебе йду,– заперечив другий, і рушили назустріч один одному. Зійшлися вони посередині кладки. …
Дивитись далі...
Біг пес повз м’ясну крамничку, схопив кістку й ну тікати. Озирнувся, бачить, за ним женуться такі самі голодні собаки. Він щодуху кинувся до річки й побіг через міст. Унизу загледів ще одного пса з величезною костомахою в зубах. А то було не що інше, як його відображення у воді. «Ого! …
Дивитись далі...
Жив собі кіт. Вийшов він якось за село й зустрів лисицю. Накинула лисичка оком на кота й питає: – А чи не взяв би ти мене за жінку? – Візьму,– одказує кіт. Повела лисиця кота до себе додому, й стали вони жити вдвох. Нікуди не пускала, щоб звірі не побачили …
Дивитись далі...
Прибігла якось миша до ставка води напитися, а там жаба виспівує. І так їй припали до душі ті співи, що вона аж пошкодувала: «Якби жила з жабою в ставку, то слухала б її щодня». Коли жаба наспівалася, миша й каже: – Люба жабко, мене зачарував твій голос. Але я живу …
Дивитись далі...
Чи було, чи не було, а здружилися листочок і грудочка. Та й так міцно, як ніхто досі. Коли йшов дощ або сніг, листочок укривав грудочку й вони перебували негоду. А в морозяну або вітряну пору грудочка притуляла листочок до землі. Отак і оберігали вони одне одного. Помітила це облудниця лисиця, …
Дивитись далі...
Постарів голосистий півень. І ось господар надумав його зарізати, почастувати гостя. Втік тоді півень з двору й подався на прощу. Дорогою стрів кота й питає: – Куди ти, котику, йдеш? А кіт йому: – Як був молодий і спритний та добре мишей ловив, то господар мене шанував. А як постарів, …
Дивитись далі...
Жив колись дроворуб. Щоранку брав він мотузок та сокиру, йшов до лісу, нарубував в’язку дров, завдавав собі на плечі й ніс на базар. Одного разу зрубав він велику суху арчу й почав її коло ти, як де взявся величезний ведмідь. Побачив його дроворуб,злякався. «Зараз він мене роздере»,– мовив безнадійно. Та …
Дивитись далі...
Заприязнилися якось два перепели. Умовилися вони товаришувати й завжди підсобляти один одному в скруті. Одного дня гуляли вони й натрапили на просяний лан. Наклювалися зерна, поспівали й веселі повернулися до своїх жител. Домовилися прилітати на той лан щодня і лише удвох. Та один перепел зневажив товариську умову й полетів на …
Дивитись далі...
Був собі селянин та й мав він двох волів і одного осла. Щоранку нав’ючував селянин осла пшеницею, запрягав волів і рушав у поле. Якось увечері після роботи один із волів повернув голову до осла, який солодко спав поруч, і поскаржився: – Ти, друже, щасливіший від нас, і господар не так …
Дивитись далі...
В одній квітучій долині жила юна газель. Там же на привіллі жила миша, вона приятелювала з газеллю. Якось над долиною пролітав гайворон, закохався в погляд газелі й теж оселився там. А ще черепаха не могла натішитися граційною ходою газелі. Аж це з’явився в тій долині мисливець. Загледів газель і почав …
Дивитись далі...
