Вірші для дітей 7-8-9 років

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли панувати…

Коли надворі дощ іде,
у нас на підвіконні
важкий мохнатий джміль
гуде —…

Познайомтесь: хлопчик Ох,
Охає за десятьох!
Ранок стеле світлу путь,
Школярі до школи йдуть…

Сьогодні вранці, в сім годин,
ударив одчайдушний грім,
а там — і блискавка за ним
сяйнула, ніби диво…

Так сумно навколо,
як в пору осінню.
І сонця — немає,
і небо — не синє…

Зірка не спить
у моєму вікні.
Зірці — не спиться.
Не спиться й мені…

В цьому віршику нікого
ще немає
Ну й дива!..
Нумо, зайчика прудкого…

На Великдень, на соломі
Против сонця, діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись…

Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою…

Нашу Нату не впізнати, –
Модна зачіска у Нати,
Дивна зачіска нова:
Розкуйовджене волосся..

Дай, бабусю, поцілую,
сивину твого волосся.
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.

Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає…

Мені тринадцятий минало;
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було –…

І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід…

Вже сонечко в море сіда;
У тихому морі темніє;
Прозора, глибока вода,
Немов оксамит, зеленіє…

До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється…

Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо…

Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Уже заснуло, заснуло й горе…