Як говорить Михайло,
то руками махає:
і отак, ще й отак,
не Михайло — вітряк!…
Короткі вірші
Невсидющий Василь
Непосида Вася
на стільці гойдався.
Перший раз гойднувся —
і перевернувся…
Друге місце
– От я біг на лижнім кросі –
Не віддихаюсь і досі!
Друге місце я зайняв,
І татусь мене обняв…
Підслухана розмова
– Ти промокатки не даси?
– Не дам – проси, хоч не проси!
– Ну, коли так, – трусись над нею!…
Провалився по коліна
– От на лижах я спустився!
Мчав, як тільки міг!
Та упав і провалився
По коліна в сніг…
Дивні квіти
Дивні квіти
Розпустились
На шибках вікна.
Це Морозкові…
Як дитиною, бувало
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо…
Осінній сад
Осінній сад ще яблучка глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках…
Телеграма – блискавка
Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна…
Перекинута шпаківня
Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори,
Що шпакiвню вiтер чорногривий
Перекинув денцем догори…
Польові дзвіночки
Піднімає джміль фіранку.
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?…
Чародійне слово
Хлоп’я у полі стежкою прошкує.
Метелик білий в маки залетів.
Чорненький котик в снопиках мишкує,
вони такі під сонцем золоті!…
Берізки по коліна у воді
Переярками та узлісками,
по розлитій з весни воді,
гуси плавають між берізками,
білі-білі, як лебеді…
Зелені дзьобики бруньок
Ворони каркали у кронах.
Світило сонце з висоти.
Бруньки мовчали при воронах..
Веселий дощ
Дощ полив, і день такий полив’яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний
блискавки визбирує в траві.
Уже весняне сонце припікає
Вже й сон-трава перецвітати стала.
От-от зозулька маслечко сколотить,
в червоні черевички убереться
і людям одмірятиме літа.
Перший пароплав
Було це вранцi. Я ще трохи спав.
На землю скочив босими ногами,
Як привiтався перший пароплав
Далеко десь з Днiпром i з берегами…
Вербовi сережки
Бiля яру, бiля стежки
Одягла верба сережки.
Головою хилитала,
Потихесеньку питала:…
Пряля
Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин…
Місяць уповні
Вибіг місяць з-за діброви,
погубив на вітрі брови,
заховав за спину руки,
ходить лисий, без перуки…
Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
Пишається калинонька, явір молодіє,
а кругом їх верболози й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю та попід горою…
