Горила Кала блукаючи джунглями в пошуках їжі, почула незвичний шум. Їй захотілося дізнатися, що це за дивні звуки і вона вийшла на невеликий острівець, до високого дерева поряд із будинком. Хоча будинок вселяв їй забобонний жах, Кала відважно наблизилася до нього, щоб дізнатися, звідки йшов цей дивний звук.
Увійшовши в будинок, Кала, на свій подив, побачила незвичайного малюка, безволосого і зовсім не схожого на дитинча горили. Було зрозуміло, що малюк залишився без батьків і потребував допомоги.
Кала взяла дитину на руки, і вони з побоюванням та цікавістю почали вивчати одне одного.
Раптом Кала зауважила, що зверху на них дивиться леопард Сабор, готовий стрибнути.
Кала, миттю вискочила з будинку.
Вирішивши врятувати дивного малюка від небезпечного леопарда, Кала схопила дитину і стрибнула у човен. На їхнє щастя, Сабор, що кинувся в погоню, заплутався у мотузках підйомного блоку.
Саме Сабор колись вбив дитинча Кали.
Увечері Кала з дитиною повернулася до інших горил.
Молодій горилі Терку дивний малюк припав до душі, а ось чоловік Кали, ватажок зграї Керчак спробував уговорити її повернути дитину туди, де вона її знайшла. Керчак боявся, що колись дитина накличе на його родину лихо.
Але Кала вже вирішила стати матір’ю дитини і назвала її Тарзаном.
Через п’ять років, завдяки любові та турботі Кали, Тарзан перетворився на маленького сильного хлопчика.
Він був таким же шибеником, як і інші дитинчата горил, а іноді навіть набагато більш бешкетним!
Але одного разу Тарзан учинив справжнє лихо, випадково прогнавши слонів на те місце, де горили шукали їжу. Керчак дуже розсердився на Тарзана
— Він ніколи не стане одним із нас! — прогарчав він до Кале, яка намагалася захистити хлопчика.
Слова Керчака ранили Тарзана. Він дуже хотів бути таким самим, як інші горили. Вночі Кала втішала його. Вона приклала руку Тарзана до його серця, а його голову притиснула до грудей.
— Чуєш? Вони б’ються однаково, сказала Кала. -Просто Керчак цього не розуміє.
— Я примушу його зрозуміти! – вигукнув Тарзан! – І обійняв Калу.
Минали роки. Тарзан перетворився на сильного юнака. І ось одного разу трапилася подія, що змінила думку Керчака про нього.
Того дня Терк та Тарзан жартома боролися між собою, і Тарзан перемагав. Раптом на горил накинувся Сабор. Керчак відважно захищав свою сім’ю від леопарда, але Сабор сильно поранив його.
І тоді Тарзан убив страшного леопарда і врятував Керчакове життя. Схиливши коліна, він поклав мертвого ворога до ніг Керчака.
Раптом почулися звуки пострілів. Перелякані горили кинулися в джунглі, а Тарзан вирішив залишитись і вияснити, звідки беруться ці дивні та страшні звуки.
Тарзан дуже здивувався, коли побачив людей : він ніколи ще не бачив таких істот.
Одна з них, на ім’я Джейн, особливо зацікавила Тарзана. Зі свого укриття він бачив, як вона малювала дитинча бабуїна. Ось тільки маленький бабуїн вирішив, що малюнок Джейн призначався йому. Він узяв альбом і почав виривати із нього сторінки.
Не дивно що Джейн розсердилася!
Сімейству бабуїнів зовсім не сподобалося, коли Джейн почала обсипати їх малюка докорами. Мавпи накинулися на неї, і Тарзану довелося рятувати дівчину від розлючених мавп.
Нарешті їм вдалося відірватися від розлюченої зграї. Говорити по-людськи Тарзан не вмів, тому він просто тицьнув себе в груди і сказав «Тарзан».
Через деякий час дівчина зрозуміла, що Тарзан назвав своє ім’я.
— А-А-А зрозуміло! — засміялася вона.
— А, зрозуміло, — повторив Тарзан.
— Ні- ні! Джейн, – поправила вона його.
— Ні-ні-джейн, – повторив Тарзан.
Тоді Джейн тицьнула пальцем у себе і сказала «Джейн».
— Джейн, – ніжно промовив Тарзан.
Терк та друзі-горили натрапили на людський табір. Людей на місці, на щастя, не було, і ніхто не завадив пустотливим мавпам грати з усіма знайденими дивними речами.
Коли Тарзан привів Джейн назад до табору, вона, на свій подив, побачила, що там повно горил.
Керчак та інші горили почули шум. Вони прийшли до табору відразу ж після Тарзана та Джейн. Варто було Керчаку побачити Джейн, як він взявся люто бити себе кулаками в груди. Джейн, була чужинцем і могла представляти небезпеку сім’ї Керчака, тому він хотів налякати її. І це йому вдалася! Потім Керчак повів Тарзана, який упирався з табору та від Джейн.
Керчак наказав Тарзану триматися подалі від людей. Але Тарзан знав, що має знову побачити Джейн, і повернувся до табору. Там він зустрівся з професором Портером та мисливцем Клейном.
У наступні дні Тарзан постійно повертався до табору, де Джейн із батьком навчали його всьому, що вони знали про світ людей.
Джейн показала Тарзану свій світ, а він з задоволенням відкрий їй свій. І навіть навчив її кататись на ліанах.
Через кілька днів Тарзан, на свій жах, з’ясував, що Джейн і її друзі збираються повернутися додому в Англію.
Клейтон сказав Тарзану, що якби у них з’явилися можливість побачити справжніх горил, Джейн та її батько, можливо, захотіли б лишитися. Професор Портер вважався видатним спеціалістом по горилах, але ніколи не бачив їх у природньому середовищі.
Професор Портер та Джейн були дуже раді зустрічі з Тарзаном і горилами. Були свої причини радіти й у мисливця Клейтона, який зловісно сміявся про себе, дивлячись на щасливі обличчя довкола.
Тарзан дуже хотів, щоб Джейн залишилася, і вмовив своїх друзів Терка і слона Тантора відвести Керчака від решти зграї. Потім Тарзан привів Джейн та інших людей до сімейства горил.
Але раптом з’явився Керчак. Побачивши людей, він загарчав і накинувся на них. Юнак постарався перешкодити йому, щоб дати своїм друзям-людям втекти.
Тарзан дуже засмутився через бійку з Керчаком.
Він знав, що розчарував Калу та інших мавп своїм вчинком.
Забравшись на дерево, Тарзан з тугою дивився на корабель, який мав відвезти від нього Джейн.
Кала розуміла почуття Тарзана і, нарешті, зважилася показати йому дерев’яний будинок, де вона знайшла його багато років тому і десь колись жили його батьки.
Сповнений цікавості, Тарзан досліджував будинок зсередини.
Тарзан вирішив, що його місце з Джейн серед людей. Одягнувши одяг свого батька, Тарзан з важким серцем попрощався з Калою, яка чекала на нього біля входу.
– Ти завжди будеш для мене матір’ю, – сказав він.
Наступного ранку Джейн, на свій подив, побачила, як на борт корабля піднімається Тарзан.
Її захоплення цією сильною і ніжною людиною все більше зростало в міру того, як вона впізнавала його.
Піднявшись на корабель, Тарзан кинув останній погляд на свої улюблені джунглі!
Але Джейн, її батько та Тарзан потрапили у пастку.
На борту їх схопили люди Клейтона.
Розсміявшись, Клейтон розповів Тарзану про свій план зловити горил і продати в Англії. Тарзан, згадавши, що сам показав Клейтону місце, де жили горили, завив від жаху та розпачу.
Друзі Тарзана Терк та Тентор не встигли попрощатися з ним. Повертаючись у джунглі, вони переживали, що він відплив, не сказавши їм «до побачення».
І раптом вони почули відчайдушний зойк Тарзана на кораблі. Не змовляючись, друзі поспішили на допомогу.
Потрапивши на корабель, Тантор скористався своєю слоновою силою, щоб пробити палубу та звільнити Тарзана та сім’ю Портерів.
Клейтон і його поплічники вже дісталися до табору горил і хапали їх одну за одною, хоча Керчак щосили намагався перешкодити лиходіям.
Клейтон вирішив, що ватажок зграї Керчак надто дикий і сильний, щоб його можна було тримати в неволі, навіть у клітці. Його люди зв’язали Керчака, і Клейтон підняв рушницю.
У цей момент на галявину вибігли Тарзан та його друзі. Пролетівши на ліані, Тарзан збив Клейтона з ніг, перш ніж той встиг вистрілити. Потім він кинувся на допомогу Керчакові.
Джейн поспішила до клітки Кали, щоб звільнити її. У цей момент Клейтон вистрілив та поранив Тарзана в руку. Коли він підняв рушницю вдруге і знову вистрілив, Керчак закрив Тарзана грудьми. Куля, що призначалася Тарзану, влучила в Керчака, і він впав на землю.
Тарзан кинувся від Клейтона на дерево, але той пішов за ним. Нарешті двоє чоловіків опинилися віч-на-віч, і Тарзан вирвав рушницю з рук Клейтона. Але стріляти він не став, а просто зв’язав Клейтона ліаною.
Клейтон спробував звільнитися за допомогою мачете, але впав зі скелі і розбився на смерть.
Керчак помирав. Тарзан стискав могутню мавпу у своїх обіймах і просив прощення. Але Керчак відповів йому:
— Ні… Це ти пробач за те, що не розумів тебе… не розумів, що ти завжди був одним із нас. Тепер наша сім’я піде за тобою.
Наступний ранок був для Тарзана дуже сумним. Керчак помер, а Джейн та її батько збиралися на корабель, щоб повернутися до Англії.
Озирнувшись на Тарзана, що залишився на березі, Джейн зрозуміла, що полюбила цю дивну, дивовижну людину. Перемовившись парою слів із батьком, вона вистрибнула з човна і попливла до берега.
На щастя, професор Портер теж надумав залишитися, вирішивши, що життя серед горил буде дуже цікавим.
Пролітаючи на ліанах крізь джунглі, Тарзан та Джейн усміхалися. Вони знали, що, будуть тут завжди щасливі!
