Угорські казки

Жили собі, були собі на світі швець і кравець. Обидва дуже бідні. Їли раз на день, а то, бувало, й зовсім по кілька днів не їли. Злість взяла шевця, що доводиться так злидарювати. От він і каже кравцеві: – Хай дідько голодує, а я більше не буду! Якось інакше треба …

Було собі, а може, й не було по той бік глибокого синього моря яйце.. Схотіло воно рушити в мандри. Котилось, котилось, аж ось його перестріла качка. Питає качка: — Куди ти котишся, яйце? — Та от, подалось я в мандри.

За височезною горою, що впирається в небо, по цей бік дзюркотливої річечки, близенько від села Ніколишнього жив собі бідняк. Не було в нього ніякого майна, тільки один-однісінький осел. Щодня рано-вранці запрягав бідняк осла у візок, і вони чимчикували до міста. Возили воду і все, що трапиться. Бідняк весь час весело …

За лісом Багатострумковим, поруч із крайнім дубом, що стоїть праворуч від галявини Сонячного Сяйва, починається ліс Густолистий. А від нього за три вії і ще за п’ять кидків камінчика починається ліс Вельмигарний. І ось у цьому Вельмигарному лісі жила колись – скільки років тому, не знаю,– велика бджола на ймення …

Жила-була десь за сімома морями кмітлива дівчина. А була вона така розумна, що слава про неї дійшла аж до короля. Королю так багато говорили про цю дівчину, що він нарешті наказав запрягти коней і їхати по неї.

Жили колись на білому світі троє гусенят. Не було в них ніяких клопотів-турбот. З ранку до вечора паслись собі на великому лузі. Дивилися на небо, як пролітають білі хмарки, слухали, як гомонить вітер, або грілися на сонечку.

В улоговині між двома високими горами жив собі бідний чоловік із дружиною. Не було у нього ні землі, ні худоби. Крім старого сіряка і багатого сусіда, нічого у нього не було. Дружина багатого сусіда була велика чепуруха. Вона тільки те й робила, що прала і вішала білизну на тин сушитися. …

За сімома морями, там, де володарює куцохвосте порося, жив на селі бідний чоловік з трьома синами. Аж ось до села дійшла чутка, що король віддасть дочку ще й половину королівства тому, хто скаже таке, чому він не повірить.

Був у світі там, де и зовсім його не було, величезний кам’яний монастир. Жило в тому кам’яному монастирі стільки ченців, що й у трьох церквах не розмістилися б. І був у них старший чернець. Добре жилося ченцям, годували їх непогано, напували

В невеличкій хатині край убогого села жили собі два брати – Працьовитий та Ледачий. Коли Працьовитий орав, Ледачий вилежувався на печі, коли Працьовитий сіяв, Ледачий спав, коли Працьовитий косив, Ледачий хропів.

Жили в одному селі три бідні брати. Були вони такі бідні, що навіть хліб їли тільки на свято. Від голоду так охляли, що не могли піти з села, щоб десь напитати собі роботу. А в їхньому селі лише піп наймав на роботу. Цей піп домовлявся з наймитами так: хто з …

Слухайте-но, діти, уважно, я розкажу вам, як ми готувались до братового весілля. Я тоді був іще зовсім маленьким. Хочете вірте, а хочете – ні, але тоді я ще бігав по хаті в пелюшках. Одного разу кажуть мені батьки:

Жила собі в одному селі працьовита, чесна жінка, і був у неї син. Звали його Лудаш Маті. І був цей син байдужий до всього на світі. Виріс він, став парубком. Але мати не загадувала йому ніякої роботи. Дозволяла тільки пасти гусей. Навесні гуска висиділа шістнадцять пухнастих гусенят. Разом із двома …

Колись, за стародавніх часів, жив багатій на ім’я Абдуллабай. І був він страшенний скнара. Звелів Абдуллабай збудувати велику комору і заховав туди свої найкоштовніші речі й товари. Прочули про це троє злодіїв і надумали пограбувати бая. Пробивати дірку в стіні – важка праця, і вони вирішили прокопати під стіною підземний …

 Одного разу в холодний осінній вечір до хати багатого поміщика постукали троє голодних, змоклих до рубця бідних мандрівників. – Я страшенно голодний, пане! За скибку хліба ладен віддати свій кожушок! – сказав один із мандрівників.

 Жив собі – а може, й не жив – один жорстокий король. А від його жорстокості багатство його зростало, і він навіть сам не знав, скільки у нього скарбів. А народ у державі дуже бідував. Злидні були такі страшні, що люди їли хліб тільки в неділю, та й то не …

Жив собі, був собі там, де його ніколи й не було, – за сім морів і країв од нас, – бідний чоловік. Була в нього жінка. Обоє вони дуже любили одне одного, але були дуже бідні й тому часто сварились. Якось жінка розпалила піч, щоб зварити щось на вечерю для …

Вітер свистів над селом, чіплявся за солом’яні стріхи, тряс вікнами, стукав у двері, залазив у комини і мчав далі, ніби за ним гнались люті пси. – Я ще не бачив на світі такого злиденного села! – свистів вітер. – Марно лізу в комини: диму там немає, нічого висмоктувати звідти, і …

 Була собі одна жінка. І жила вона з синочком у великих злиднях. Працювала день у день з рання до смеркання, аж поки заробила трошки грошенят і купила троє поросят. Каже вона тоді синочкові:

 У великому густому лісі під кущем ліщини жила собі заяча сім’я. Батька звали Тапші, а матір – матуся Ташці. Старшого сина звали Нюско, а молодшого – Буцко. Якось уранці матуся Ташці каже своєму чоловікові: – Тату Тапші, бери кошика; підемо на капустяний базар. Тато Тапші повісив на вухо кошика і …

 За сімома морями жив собі кравець. Був той кравець бідний, найбідніший на селі. Навіть сяк-так прохарчуватися не міг; тому поїхав в інше село, де його ніхто не знав. Пішов кравець просто в корчму й замовив собі дві

 Було то десь, а де – я й сам не відаю, але стояли у двох різних сторонах два гусарські полки. І з обох полків вигнали по одному гусару за лінощі та крутійство. Не було в тих двох гусарів ні батьківщини, ні дому. Тому кожен із них пішов світ за очі, …

Жив собі, був колись великий багатій. Усього в нього було вдосталь – і грошей, і майна. Отож був він пихатий та бундючний. Одного разу походжав багатій, заклавши руки за спину й задерши вгору носа. Адже роботи в нього ніякої не було – тільки ходив та своє господарство оглядав.

Жив собі, був собі на правому березі Дунаю в місті Буді бідний швець. Надумався він пошити гарні-прегарні чоботи і віднести їх королю – може ж таки, король йому добре заплатить. Пошив він чоботи й пішов до королівського палацу. Але біля брами шлях йому заступив вартовий.

Чи жив, того ніхто не знає, але був на світі бідний чоловік, якому страшенно набридли злидні. І звали того чоловіка Петер. Якось вирішив бідний Петер піти в мандри по білому світу – може, навчиться дечого, й легше стане йому жити, а може, знайде якийсь скарб, то й розбагатіє. Не було …

Жив собі гусар. Служив він у війську вже два роки, а відпустки йому не давали. А гусар дуже хотів побувати вдома, побачити молоду дружину. Ще б пак! В гусари його забрали прямо з весілля. Відтоді він нічого не знав про дружину. Не знав навіть,чи жива вона, чи мертва. На третій …