Жили на світі дід та баба. В них не було дітей і, як прийшла старість, їм стало дуже сумно. – Хоч би мали якогось маленького, як мізинчик, хлопчика, то було би добре. А так, яка радість, що жили на світі? – скаржилася баба. Раптом вона почула:
Дивитись далі...
Одна вдова, проста жінка, та оддала дочку за поганенького, але дуже пихатого панка. От раз той зять і поїхав до тещі в гості. А дорогою й каже своєму наймитові: – Я балакатиму до тещі не по-нашому. А ти їй скажеш, що я вже забув по-своєму балакати, а тільки по-німецькому …
Дивитись далі...
Казка починається з бідного чоловіка. Той чоловік мав дуже багато дітей. Мав одинадцять хлопців, а дванадцятий уродився. Вже у своїм селі соромився хрестити, бо не мав що покласти на стіл кумові. Каже жоні: – Візьму я дитину й понесу на друге село. Там найду чоловіка, котрий подержить дитину, й …
Дивитись далі...
Не знаю, коли і де то було, лише чув я від свого діда, що жив на світі цар Чорнокнижник. Не було такої книжки, аби він не прочитав, і не було такого, аби він не знав. Одного разу став читати нову книжку і дочитався, що в царя з неблизької землі є …
Дивитись далі...
Були собі дід та баба. От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. А лисичка бігла повз хатку та так нюхає носом; коли чує – пиріжки пахнуть. Підкралась до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась. …
Дивитись далі...
Жила собі на березі моря жінка. У неї було п’ять синів, п’ять братів: Стецько, Грицько, Остап, Петро і Микола. Вони були такі схожі між собою, що ніхто не міг відрізнити один від одного. У кожного була своя особливість. Старший брат, Стецько, міг випити ціле море води, а потім випустити його …
Дивитись далі...
Жив на світі чоловік, що мав одного сина. Перед смертю покликав його і дав знати:– Петрику, запам’ятай одне – варуйся в житті рудого чоловіка, бо то – чорт.І старий помер, а син почав помалу газдувати. Якось зібрався до млина. Наклав мішків на фіру – і вйо! Приїхав до млина, а …
Дивитись далі...
Була собі вдова. Мала вона одного сина. Ніяк він її не кликав, лише: «Матусю!» Навіть, як говорив позаочі, то так і казав: «Моя матуся». Через це і його прозвали Матусею. Бідна мати – бідний і син. А бідного ніхто за людину не мав. Через це з хлопчини всі насміхалися, не …
Дивитись далі...
Один чоловік усе життя служив у багача. А коли зістарівся, багач його вигнав за ворота. Бідний повернувся до своєї хатини, ліг на лаву й стогне. Минуло кілька днів. Він так зголоднів, що перед очима підскакували чортики. Чоловік лежав і чекав смерті. Але раптом подумав: «Чого це я маю голодувати? Хіба …
Дивитись далі...
В долині біля невеличкого лісочка і ставка чабан пас овець. День був сонячний і тихий. Вівці добре паслись, а чабан сидів на горбочку і грав в сопілку свою улюблену мелодію. І ось він чує в лісочку різкий писк, щось смертельно пищить. Чабан схопився, взяв у руки свій кийок з великою …
Дивитись далі...
Як був собі горобець і пішов до билинки: – Поколиши мене, билинко! – Не хочу. – Ну я піду до кози, нехай тебе коза з’їсть! – Козо, козо! Іди билинку гризти! – Нащо гризти? – Не хоче горобця-молодця колихати. – Не хочу. – Ну я піду до вовка, нехай тебе …
Дивитись далі...
Був один цар і мав трьох синів. Два були розумні, а один дурний. Той цар був уже в глибокій старості. Однієї ночі мав він красний сон: снилося йому, що є така вода, коли вмитися нею, то можна стати молодим. Рано пробудився він, став оповідати своїм синам і сказав: – Котрий …
Дивитись далі...
Було в чоловіка три сини: два розумних, а третій, Іван, дурний. Батько їх поділив хазяйством та й умер. Пішли всі брати щастя шукати. Тільки розумні своє хазяйство покидали дома, а в Івана з хазяйства була одна ступа, так він і ту з собою взяв. Ідуть вони та й ідуть, і …
Дивитись далі...
Колись на Верховині жили троє братів: Петро, Микола й Іван. Були вони такі бідні, що крім живої душі нічого не мали. Заробити не було де, а їсти треба. Думали вони, думали, що робити і вирішили найнятись пастухами. Прийшла весна, весела, рум’яна, запашна. Все ожило, зазеленіло. Заструменіли потоки, заспівали пташки, повіяв …
Дивитись далі...
Дикі бджоли мали гніздо в дуплавім дереві. Довідавшись о тім медвідь і надіючись на свою силу, приходить до них і каже: – Ви дрібні і слабі сотворіння! Дайте мені ваш мед, бо інакше дерево виверну, мед з’їм, а вас видушу! – Добре, – кажуть бджоли, – пробуй; якщо даш нам …
Дивитись далі...
Десь у якомусь-то царстві, в якомусь государстві був жив собі старий чоловік та жінка. І зроду в них не було дітей. Поїхав чоловік на базар, от як би й у нас у Корсуні, поторгував він, що йому було треба, купив собі рибу солону та й поїхав з базару додому. Їде …
Дивитись далі...
Жили собі чоловік та жінка. Мали вони велике господарство, гарний будинок, багато земель. Але найбільшим багатством сім’ї були їхні діти. Бог подарував їх аж тринадцять, сім синів та шість дочок. Але, на жаль, вони не мирилися одне з одним. Не минало такого дня, щоб хтось не посварився або не нашкодив …
Дивитись далі...
Жив собі в одному селі чоловік, і був у нього один-єдиний син. Та вже такий розумник та красень, що ні в казці сказать, ні пером описать. Батенько душі в ньому не чув, вихвалявся перед сусідами та знайомими. От хлопець виріс і надумав піти в самостійне життя. Тож прийшов до батька …
Дивитись далі...
Жила собі баба – удова стара – сама собі у хаті років десяток чи й більше. І тій бабі вже років сто. Чорт дізнався, що вона живе сама собі, так він і підходить до неї дідом і каже: – Ти сама собі живеш, прийми мене до себе, щоб не так …
Дивитись далі...Був собі на світі бідний селянин і мав він двох синів. Один парубок як парубок, а другий зроду на ноги слабий, ходити не може. Якось у жнива пішли всі в поле, зостався слабий сам у хаті. Коли це приходить старець із білою бородою і просить чогось напитися. – Рад би, …
Дивитись далі...
В іншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пикарі, там жило два брати: один убогий, другий багатий. От у багатого дуже багато усього було, тільки не було дітей. А у бідного – тільки парка воликів, а дітей купа. Ото заробив убогий брат десь грошенят і надумав собі, що …
Дивитись далі...
Жили собі дід і баба. Дід уже старий був, хворий. Лиш на печі лежить, крекче, під кожухом гріється. А баба ще нічогенька, пишна, про себе дбає, а діда так-сяк доглядає. Годує його пісною їжею, а собі тихцем смажить ковбаси, їсть і приказує: – І що воно за біда, що так …
Дивитись далі...
Випросила собі баба гладущичок молока. Поставила молоко в запічку, а сама сіла коло нього, загнула ноги та й задумалась: «Коли б мені, Господоньку, теє молочко устоялося, то нароблю собі і сиру, і масла. Сир і масло продам та й куплю собі курку. Курка яєць нанесе, то підсиплю. Курчата вигодую, продам …
Дивитись далі...
Був собі бичок. Кажуть, мав він великий розум. Раз зайшов бичок до саду і здивувався, що на деревах ростуть яблука і груші, а на землі гарбузи. І задумався бичок, дивлячись на дерева та на гарбузиння. Та й каже пташці, що в цей час сиділа на дереві: – А що, якби …
Дивитись далі...
Давно-давно, ще за старих часів жив один цар. І дуже він ненавидів старих людей. Коли людина ставала немічною, він наказував її вивозити в дрімучі ліси і там покидати. А в одного царевого слуги був старенький батько. От він взяв його на плечі та й поніс у ліс, щоб там залишити …
Дивитись далі...
Ішли собі десь розум та щастя та й засперечались, Розум каже, що він сильніший, а щастя – що воно. Сперечались вони, сперечались та й розійшлись. Щастя пішло у ліс, а розум пішов та одному хлопчикові і вліз у голову. От віддає батько того хлопчика у шевці. Побув він у шевцях …
Дивитись далі...
Козак Мамарига служив у багачів двадцять п’ять років; не заслужив ні вола, ні коня, ні доброго слова. Тоді пішов у службу, служив цареві двадцять п’ять літ; не заслужив ні вола, ні коня, ні доброго слова і од царя. Прийшов тоді оп’ять додому і пішов у путь-дорогу куди Бог дасть. Тепер …
Дивитись далі...
Колись була птиця-жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! А жайворонок каже: – Нехай мені! Думають вони: що тут робити? …
Дивитись далі...
Був собі в одному лісі ведмідь. Та такий дужий та лютий!.. Піде було по лісі і душить та роздирає все, що здибає. Ліс був великий, і звірини в ньому багато, та проте страх пішов на всіх. Адже ж так і року не мине, а в цілому лісі душі живої не …
Дивитись далі...
Жила собі дівчина і були в неї батько та мачуха. Коли це мачуха послала батька по дрова та й каже дівчині: – Сходи до моєї сестри, Баби Яги, візьми в неї голку й нитку, щоб я тобі сорочку пошила. Бідна дівчина пішла. Але коли пішла, то спочатку зайшла до тітки …
Дивитись далі...
