Одного разу молода мишка сказала старій: “Який лихий і скупий наш господар! Напровадив котів, наставив усюди пастки і різним способом хоче нас вигубити! А чи ж багато нам треба? Кусочок солонинки, дрібку хліба, два-три зернятка – от я й сита”. – Правду кажеш, – відповіла стара миша, – кожній із …
Читати далі...
Був собі віл. Влітку він випасувався по зелених нивах та долинах; нікого не боявся, бо був дужчий од всіх, хто приходив до нього та хвалився своєю силою. Навіть у хазяїна не хотів працювати. Зібрався та й утік. І от приходить осінь. Похолоднішало, трава постарілась і стала несмачною… Кожної ночі він …
Читати далі...
Раз тягнули чотири волики тяженький плуг вечором з поля додому. Тягнуть вони, тягнуть; аж надлітає уперта муха, сідає собі поважно на ріг одного вола і їде з ним помаленьку. Надлітає тим часом друга муха і питає ту, що сидить на розі вола: – А ти звідки їдеш, сестро? – З …
Читати далі...
Півень, тріпочучи крилами, злетів на пліт і почав на все горло кукурікати. З сусіднього лісочка підкралася лисичка. – День добрий! – гукнула вона. – Почула, як ти гарно кукурікаєш. Чудовий у тебе голос. Тільки не знаю, чи вмієш ти так співати, як співав твій батько. – А як же співав …
Читати далі...
Був собі чоловік та жінка. Було у них три сини, два розумних, а третій дурний. А коло них жив один пан. Була у нього донька, та така гарна, що як кинеш оком на неї, то аж на душі стане весело. Той пан взяв і збудував скляну гору, таку височенну, що …
Читати далі...
Перед однією печерою, в якій ночував ведмідь, було одно велике дерево, що, ростучи та товстіючи, щораз більше заступало вхід у печеру. Одного дня розлютився ведмідь на дерево й хотів його звалити. Побачив це черв’як із другого всохлого вже дерева та сказав ведмедеві: – Ти думаєш, що звалиш його власною силою. …
Читати далі...
Пішли раз три брати у ліс по дрова. За один день не нарубали дров і залишилися ночувати. Назбирали сухих гілочок, аби розкласти вогонь. Забули з собою взяти сірники, та нічим підпалити гілля. Пішли шукати когось, хто би їм дав вогню. Ідуть і зустрічають старенького діда, що курив. Старший брат каже: …
Читати далі...
На луках паслась отара овець. Вівці розбились по всіх луках, кожна собі шукала смачнішого корму. Вовк наглядів овець і ходив назирця за ними трохи далі поза кущами, піджидав, поки яка-небудь одчале од гурту і підближиться до нього. Кинуться напролом в отару – вовк боявся пастуха і трохи соромивсь без ніякої …
Читати далі...
Всі свої гроші і коштовності багач складав у одну дуплаву вербу, що росла недалеко від його хати. Одного разу знялася велика буря, і грім ударив у хату цього багача. Все, що було в хаті й біля хати, згоріло У великій пожежі згоріла і його жінка з дітьми. Живим залишився тільки …
Читати далі...
В одному селі жив колись багатий чоловік на ім’я Марко. Жив собі Марко, господарював і в гості Бога чекав. Одного зимового дня приходить до нього бідний чоловік і проситься на ніч. Марко думав і так, і сяк, а все ж таки вирішив дати прихисток бідняку на одну ніч. Покликав своїх …
Читати далі...
Був у багатого мужика Гаврила пес Рябко. Узяв той пес та й здох. Ну, мужик хоче його поховати, як християнина, бо пес йому добре служив. От іде він до попа та й каже: – Хочу я свого пса рябого поховати, як християнина старого. Піп каже: – Що ти, Гаврило, здурів,– …
Читати далі...
Було це давно. Бідняк став проситися до багача на службу. – Робітники мені потрібні, але що ти вмієш робити? – запитав вельможа. – Я варити і пекти можу, копати, молотити, худобу пасти,– відповів бідняк. – А яку ти плату бажаєш за свою службу у мене за рік? – Та небагато. …
Читати далі...
Були собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він, знай, на печі в просі сидить, у чорній сорочці. Як дадуть, то й їсть, …
Читати далі...
Десь-не-десь жив Кирик-мужичок. Побила Кирика лиха година: умерла саме в жнива маленька дитина. Ходить бідний Кирик, шукав, шукає, нема кому ямки вирити – ніхто не хоче. Пішов Кирик до попа. – Прийшов до вашої милості, щоб ішли дитя ховати. – А с в тебе, Кирику, карбованець? – Нема,– каже. Не …
Читати далі...
Було собі два брати: один бідний, а другий багатий. У багатого і хліба, і худоби, і землі, і грошей багато; а в бідного не було чого й пообідать. І він таки спочатку жив собі гарненько, аж поки не поселились у нього під піччю злидні. Чого вже той чоловік не робив, …
Читати далі...
Унадивсь колись давним-давно один страшний змій десь у якусь слободу людей їсти та й виїв чисто всіх, зостався один тільки дід. – Ну,– каже змій,– завтра тобою поснідаю. А через ту слободу ішов один бідний хлопець та й зайшов до того діда, проситься ночувати. – А хіба тобі жити надокучило? …
Читати далі...
Були собі котик та півник. Котик було на скрипочці грає, а півник пісеньки співає. Котик було йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить. То котик було, йдучи, наказує: – Ти ж тут нікого не пускай, та й сам не виходь, хоч би хто й кликав. – Добре, …
Читати далі...
Жили собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них не було. Одного разу дід і каже: – Бабусю! Піди у хижку та назмітай у засіці борошна, та спечи мені колобок. Баба так і зробила. Спекла колобок і залишила на вікні, щоб простиг. А він з вікна та …
Читати далі...
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда: – Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та …
Читати далі...
Жив собі бідний чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршого звали Петром, середульшого – Гаврилом, найменшого – Іваном. Коли хлопці підросли, батько покликав їх до себе й каже: – Старий я, діти мої, не можу вас прогодувати. Ви вже виросли, ідіть собі в світ, шукайте роботи. Та за рік повертайтеся додому. …
Читати далі...
Мав цар дочку, а та дочка закохалася в однім чорнокнижнику. Та дочка з того закохання аж померла, й положили ту дочку в церкві в олтарі, і до тіла варта ходила, щоночі один жовнір на варту. Першої ночі пішов один вояк і стояв коло неї на варті. Десь коло дванадцятої вночі …
Читати далі...
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда: — Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та …
Читати далі...
Були собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу. Привіз її додому, а рано на другий день посилає дід старшого сина ту козу пасти. Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати додому. Тільки до воріт став доганяти, а дід став на …
Читати далі...
Як був собі дід та баба. У діда була дочка і в баби дочка; обидві вже були дівки. Дідової дочки баба не любила. Усе, було, лає її, сердешну, та знущається над нею, та ще, було, й діда підцьковує, щоб згриз голову своїй дочці. Оце, було, підуть обидві дівки на досвітки; …
Читати далі...
Десь за горами, за лісами, не знати в якій державі жив раз один цар. Старий уже був. Держава велика, а наслідника нема. Тільки одна донька. Підросла дівка, вже на одданні, і цар почав думати, як би дочку видати заміж, зняти клопіт із старечих плечей: керувати на старість державою — то …
Читати далі...
Колись-то давно, не з моєї пам’яті, мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був одним один син, та й той не такий як треба: таке ледащо той одинчик, що господи! Нізащо і за холодну воду не візьметься, …
Читати далі...
Був собі чоловік та жінка, мали вони цапа й барана. І були ті цап та баран великі приятелі — куди цап, туди й баран. Цап на город по капусту — і баран туди, цап у сад — і баран за ним. — Ох, жінко,— каже чоловік,— проженімо ми цього барана …
Читати далі...
