TOU

Ведмідь і цукор

На цирковій арені

Дресирувальник із Ведмедем виступав,

За кожний номер цукор із кишені

Він Клишоногому давав.

Старався з усіх сил «артист»,

Ведмежий свій показуючи хист:

Ставав на задні, потім на передні,

Катався на коні й велосипеді,

Ішов перевертом і гирі підіймав,

Дресирувальника, мов друга, обіймав.

Програму врешті скінчено велику —

Аплодисментів скільки, сміху, крику!

Дресирувальник Клишоногому шепоче:

— Останній номер — людям поклонись.

А той, мов тичку проковтнув, не хоче.

— Ну поклонись, Мишко, ну не лінись.

Але «артист» затявсь, не поклонився,

Бо… цукор, виявляється, скінчився.

Недавно стрівсь мені такий артист,

Що на Ведмедя схожий був нівроку:

За гонорар демонстрував свій хист,

Без гонорару — не ступав і кроку.

Якщо сподобалось? Поділіться з друзями:
0 0 голосів
Рейтинг статті

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі