В маленькому будиночку біля річки жили-були дідусь і бабуся. Було в них добра — дві корови, чотири курки, півень, кішка та пара кошенят. Дідусь доглядав за коровами, півень — за курми, кішка стежила, щоб миша не залізла в буфет, а бабуся сиділа біля вогню і пряла шерсть на своїй ручній …
Дивитись далі...
Пробудився зайчик, чує — хурчать мотори, шурхотять колеса, їдуть, їдуть «Жигулі» й «Запорожці», «Волги» й «Москвичі»… — Звідки вас стільки? — З Самбора! — Зі Снятина! — З Хотина й Новоселиці! — А куди ви? — У Косів, на ярмарок! Узбіччям між кущами квапиться лисиця з найстаршою дочкою Лискою. — …
Дивитись далі...
1. Півень у пляшці Над однією фермою пролетів ураган. Він нічого не зруйнував, а загнав молоденького півника у велику пляшку. Люди приходили за багато миль, щоб подивитися на півня у пляшці. Зрештою, півень виріс таким великим, що вже не вміщався у пляшці, і господареві довелося розбити пляшку і випустити півня. …
Дивитись далі...Жив колись веселун на ім’я Хуан, який дуже любив, коли представлявся випадок, пожартувати над якоюсь дурною і легковірною людиною. І ось одного разу Хуан надумав посміятися з своїх приятелів. Він купив солом’яний капелюх і розфарбував його в п’ять різних кольорів. У містечку, де жив Хуан, було три шинки. Він обійшов …
Дивитись далі...Давно-давно, розповідають, жили два ледарі. Пішли вони якось у ліс і побачили яблуню. І росли на ній, розказують, смачні-пресмачні яблука: Ледарі проголодалися. Ось один і каже: — Слухай-но, давай потрусимо яблуню, хоч яблук поїмо. — Ще що придумав — трусити дерево. Давай краще ляжемо на землю під яблунею— яблуко само …
Дивитись далі...Давним-давно жив біля Свінфорда чоловік на ім’я Оуен О’Малреді. Він садив картоплю, розводив город разом зі своєю дружиною Моллі, ніколи не сумував і ні на що не скаржився. Лише одне в нього було потаємне бажання – побачити сон. Ніколи у житті йому нічого не снилося. Зустрів він якось сусіда, розбалакалися …
Дивитись далі...
Було колись місто, що звалося Нукім. Назва нам відома, а от де воно знаходилося – цього ніхто не знає. У Нукімі було страх як холодно – за рік дві зими і лише одне літо. І от якось вийшли люди на вулиці та пішли, галасуючи, до кількох радників міста і почали …
Дивитись далі...
Ось послухайте, що трапилося в королівстві Самаркандськім, де керівником віруючих був Гасан Справедливий. Знайте, що він був славним королем, мав розкішний палац і чудові сади, мав без ліку пишного почоту. Знайте, що він був миролюбивим королем і, керуючи своїми підвладними, відбирав від ремісників, хліборобів та рибалок всього тільки три чверті …
Дивитись далі...
На горбочку розкинулося село. Та таке вже гарне, як намальоване. Весною сади цвітуть, ніби один розкішний букет, а у цих квітах виглядають хатинки біленькі, чепурненькі, як намальовані. І люди тут живуть хороші, добрі та лагідні. Але як то кажуть «в сім’ї не без виродка». Жив у цьому селі хлопець і …
Дивитись далі...
Прибувши у місто Ерфурт, де знаходився знаменитий університет, Ейленшпігель прибив там на дверях оголошення. Добродії з університету, які вже чули про його лукавство, стали радитися, яке б йому придумати завдання, щоб він не зміг з ним впоратися, а вони б не зганьбилися. Нарешті вирішили вони доручити Ейленшпігелю навчити грамоти осла, …
Дивитись далі...
Лежить циган по обіді та й міркує: — Ей,— каже,— як на оцій кобилі одурю та візьму бариш, розторгуюся, то куплю хату та хазяйство заведу. А діти: — І корову купимо! А циган: — Авжеж, купимо,— приведе нам корова телятко, а телятко… — А я сяду верхи,— син каже,— та …
Дивитись далі...
Одній людині захотілося пограти на флейті, а флейти у нього не було. Він пішов у крамницю купити собі флейту, У крамниці він довго вибирав і оглядав одну флейту за другою, дмухав у кожну і мацав зовні і навіть усередині. В одну з флейт він так глибоко засунув палець, що ніяк …
Дивитись далі...
Якось каже дід бабусі: — Розпали вогонь в печі та для нашої Ганнусі ти плискачика спечи. Замісила баба тісто і плискачика спекла, а тоді, щоб трохи вистиг, на віконце віднесла. От лежить пухкий плискачик на тарілці на вікні, золотистий та гарячий, боки випнувши масні. Десь гуля Ганнуся, видно, не куштує …
Дивитись далі...
За давніх часів не було в містечку Котячому свого кравця, і люди носили шити одежу аж у сусіднє місто. Дуже їм було прикро, що стільки доводиться бити ноги до майстра, та ще й перед Великоднем, коли в усіх свято, а сусіди-городяни глузують з них, що живуть вони наче в лісовій …
Дивитись далі...
Послухайте, мої любі, що сталося колись! Я бачив це на власні очі сто п’ятдесят років тому. У великому місті жив малий швець Копитко, такий кумедний, що не можна було без сміху дивитися на нього. Замість того, щоб сидіти й гарненько шити чоботи, він раз у раз витинав різні штуки, й …
Дивитись далі...
Жив собі Максим убогий Коло річки, край села. Крім дітей та жінки, в його Тільки курочка була. Нанесла вона яєчок. Вже й Великдень ось-ось-ось! Хоч би кожному яєчком Розговітись довелось! Та старий Максим міркує: “Поїдяться крашанки, А коли підсипем квочку, Будуть згодом курочки.
Дивитись далі...
