Місяць над Києвом
Чи місяць над Києвом Сяє так само чудово, Як сяє над Римом, А може, й ясніше стократ? Чи місяць над Києвом — Місяць той самий, …
Чи місяць над Києвом Сяє так само чудово, Як сяє над Римом, А може, й ясніше стократ? Чи місяць над Києвом — Місяць той самий, …
Ти зрікся мови рідної. Тобі
Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів’яне!…
Вставай, Україно, вставай,
Виходь на дорогу свободи,
Де грає широкий Дунай,
Де ждуть європейські народи,…
У дитячому серці жила Україна —
Материнські веселі і журні пісні,
Та за мову мужицьку не раз на коліна
Довелося у школі ставати мені…
— За що мене, як росла я,
Люди не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають…
І виріс я на чужині
І сивію в чужому краї:
Та одинокому мені,
Здається, кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна .. .
Якось багатій спорядив наймита до міста. Повернувшись додому, хлопець повідомив: – Вам, господарю, переказував вітання пан… Е-е-е… Ой лишенько, як же його звати?.. Поважний такий! …
Після дощів смарагдова діброва,
на білій ріні річка говірка.
І смужка сонця тонко пурпурова
далекий обрій пензликом торка…
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: — Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!…
Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничних лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
Воно мені світить і світить,
таке воно в світі одне…
Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:…
Якось-то навесні,
Коли настали теплі дні,
Лелека з вирію прилинув
На дороге гніздо своє,
Що восени покинув
(В житті усяко є!)…
Солов’ї на калині,
на ялині зозуля.
Через гори й долини
лине пісня з Посуляя…
Синів і дочок багатьох народів
я зустрічав, які перетинали
гірські й морські кордони
і на подив багато бачили, багато знали…
А мова не корилася царю —
ані царю, ані його сатрапам,
з орлом двоглавим стаючи на прю,
що брав її у пазуристі лапи…
Поезія землі не вмре ніколи,
Опівдні, як мовчать серед гілок
Птахи в гаю, невтомний голосок
Обнизує покоси й частоколи…
Чи місяць над Києвом
Сяє так само чудово,
Як сяє над Римом,
А може, й ясніше стократ?…
Розвивайся ти, високий дубе,
Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
Прокинуться люди…
У вечір, синій від морозу,
Щеня скавчало на порозі.
Малого вигнали із дому,
Хоч і не винен був ні в чому…
Що б мені не говорили
хтось з батьків чи вчителів,—
я на все шукаю рими,
ніби хтось мене завів…
Ніч темна людей всіх потомлених скрила
Під чорні широкії крила.
Погасли вечірні огні;
Усі спочивають у сні…
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким…
У дитячі любі роки,
Коли так душа бажала
Надзвичайного, дивного,
Я любила вік лицарства…
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце…
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли панувати…
Всім у всьому світі
щось хороше сниться.
Саду сняться груші,
жовті і солодкі…
На світі —
все буває:
і сніг, і дощ, і вітер.
Буває злива навіть
тоді,
як сонце світить…
Коли надворі дощ іде,
у нас на підвіконні
важкий мохнатий джміль
гуде —…