Діти
Як любо голос дітвори
Лунає весело в дворі!
Радіє сонце із гори
Оцій малесенькій зорі.
Там сміх – казкові голоси,
Ожвавлюють безвинно двір
І від дитячої краси,
Між нас, все більшає довір.
Де діти – там нема пітьми,
Там світлим є завжди життя
І молодіє світ дітьми,
Оновлюється в нас буття!
Хай любо голос дітвори
Лунає весело в дворі!
І що про них не говори,
А діти – у своїй порі!
(зі збірки поезій “Глибини серця”)
Автор:Микола Шерник
******
Мій синочок
По сонячній доріжці
Біжать, стрибають ніжки
Хто то біжить? Дитятко?
А може козенятко?
Біжить то – мій синочок,
Малесенький росточок,
Тонесенький пагінчик,
Яснесенький промінчик.
Це він біжить до мами,
Злякався до нестями.
– Там щось сидить страшенне
Зелене й здоровенне.
Сховалось в лопухах
Й повторює: Ха – Ха.
– Мій дорогий, синочку,
Не бійся, янголочку,
Великі в страху очі.
То – жабеня регоче.
Автор: Світлана Пасенюк
******
Квітка
Два ліхтарики жовтенькі,
Сніжно-білі пелюстки –
Рученятами маленькими
Я тримаю залюбки.
Приберу старанно вдома,
Як усі слухняні дітки.
В мене пісенька чудова
І сукенка, ніби квітка!
Автор: Тетяна Винник
******
Імена
Я хотів би страшенно,
як хочете знати,
все у світі по-своєму
знову назвати!
Я назвав би волошку тоді
голубинка,
щоб дорослі ще більше
її полюбили.
А хлоп’ят і дівчат
я б назвав
любенята,
щоб іще веселіше
було їм гуляти.
Я б ласкаву тополю назвав
лопотуля,
щоб вона для птахів
дарувала притулок.
А бабусю
назвав би тоді я
любуся,
щоб світилася ніжністю
кожна бабуся.
І цвіли б любенят
голубникові очі,
і любусі
гуляли б із ними охоче,
а над ними
співала б собі
лопотуля,
і цю пісню її
всі б навколо почули…
Та речей безіменних
на світі нема.
Жаль,
що є вже для всього давно
імена…
Автор: Анатолій Костецький
Українським дітям
Моя Україно,
Квітуча державо,
Для доньки і сина
Співаю я славу.
Для тих, хто сьогодні
Лиш крила здіймає,
Хто в серці гарячім
Надію плекає.
Для вас моя пісня,
Для вас мої мрії.
Летіть у світання,
В світ щастя й надії.
Для вас, мої рідні,
Всі поклики світу.
Для вас, молодії,
Співають всі квіти.
Ви щастя й надія,
Ви наше майбутнє.
Летіть в своїх мріях,
Творіть незабутнє.
Це ваші плекання,
Це ваша робота
Розтоплять і зрання
Під сонцем скорботи.
Ваш чистий світанок,
Серця, мов багаття,
Малюють серпанок.
Злітайте же, браття.
Автор: Ната Гончаренко
******
Хитрий вереда
Вереда малий Романко
Не їсть кашу-манку зранку.
Мама просить: – За бабуню!
За татусика! Дідуня!
А Романко: – Ой, не тре-еба!
Хай самі їдять за себе.
Ти купи цукерок їм –
От тоді за них я з’їм!
Автор: Оксана Кротюк
******
Чудасія
Чудасія у Богдана:
За ним полює каша манна –
В дитсадочку, навіть вдома…
Що робити – не відомо!?
Врятуватись як Богдану
Підказала мудра мама:
Щоб узяв велику ложку –
Й каші вже лишилось трошки…
Автор: Тетяна Винник
******
Пісенька про капітанів
Гойдаючись на хвилях
Прудкої течії,
Пливуть мої кораблики,
Вітрильники мої.
Пливуть вони до моря,
Як справжні кораблі,
Дарма, що паперові,
Дарма, що замалі.
А з того боку моря
Така ж, як тут, ріка
І хлопчик у тільняшці
Кораблики пуска.
Пливуть вони до моря
Так само, як мої,
Гойдаючись на хвилях
Прудкої течії.
Пливуть вони по курсу
І зможуть допливти
До синього до моря,
До нашої мети.
Ми станем капітанами,
Й далеко від землі
Зустрінуться у морі
І наші кораблі.
Автор: Леонід Талалай
******
Таємниці
Відкрили все на світі
До нашої доби.
Не знаю, що робити
І що мені відкрити,
Які шукать скарби?
Гірка моя планида –
Уже давним-давно
Відкрита Атлантида,
Комп’ютер і кіно.
Евкліди і Ньютони
Відкрили всі закони,
До мене капітани,
Хоробрі моряки,
Відкрили океани
І всі материки.
А я відомим був би,
І стільки б я відкрив,
Коли б в часи Колумба
Чи Архімеда жив!…
Відкрито все на світі
До нашої доби.
Не знаю, що робити
І що мені відкрити,
Які шукать скарби!
Лежу, нудьгую в ліжку,
І чую: – Синку, синку,
Вставай і не лінись,
Відкрий нарешті книжку,
Де стільки таємниць!
Автор: Леонід Талалай
💡 Більше цікавих віршів від українських та зарубіжних поетів про дітей.