TOU

Вірші про тварин

Страшний вовк

Малювала я картину,

На картині – вовка:

Лапи, хвостик, шию, спину,

Двоє вух, два оки.

Прибігає вовчик з лісу,

Припинив роботу.

– Намалюй, прохає слізно,

Два носи й два роти…

– А навіщо? – я спитала

Й почала сміятись.

– Бо нас в лісі перестали

Вже й зайці боятись.

***

Павук

Серед ночі чути стук.

– Хто це стукає?

– Павук.

– Що майструє цей дивак

В пізню пору нашвидку?

– Для гостей‚ для мух‚ гамак

Він розвішує в кутку.

***

Черепаха

Не тварина – дивина,

Вкрита панциром вона.

Черепаху просять дітки:

– Покатай нас трохи, тітко!

***

Що це?

В сінях у куточку

Щось лежить клубочком

З вигнутою спиною‚

Вкритою щетиною.

Я відгадую півдня:

Що це – щітка чи щеня?

***

Невдячний кіт

Дали котові якось рибку,

Він смачно губи облизав.

З’їв на обід ту рибку швидко

І навіть слова не сказав.

А був би ввічливим котом,

То помахав би хоч хвостом.

***

Лисичка-хитричка

– Лисичко, лисичко,

Де була цілу нічку?

– Я була у півника,

Півника-іменинника…

– А що в тебе у мішку?

– Кукуріку!

***

Дикобраз

Повертався дикобраз

З полювання пізно.

Там, де річка й перелаз,

Вовк з’явився грізний.

Дикобраз не розгубивсь,

Вискуб довгу голку

І метнув її, як спис,

Просто в пащу вовку.

Той від страху у кущі

Кинувся тікати…

Насміялись від душі

Два зайці вухаті.

***

Сміливець

Загордивсь малий горобчик,

Аж задер угору ніс:

Утікаючи від квочки,

Наступив коту на хвіст!

***

Кольорова корова

Відпустив Юрко корову

Погуляти у діброву.

Йшла корова під мостом‚

Розганяла мух хвостом.

Як напаслася в діброві –

Молоко несла Юркові.

Йшла‚ пихтіла‚ як вулкан‚

Терлась боком об паркан

І сама того не знала‚

Що паркан пофарбували.

Повернулася корова

На подвір’я кольорова.

– Та це ж здорово! Чудово! –

Раптом вигукнув Юрко. –

Раз корова кольорова‚

Кольорове й молоко!

***

Страшний звір

Вихвалявся в лісі заєць:

– Я найдужчий в світі звір,

Бо найкращий маю зір

І найшвидше… утікаю.

***

Вдячна киця

Їла Катя паляницю,

Пригостила нею кицю.

Киця бігає по хаті:

– Чим же я віддячу Каті?

Як стемніло, киця в ліжко

Принесла Катрусі… мишку.

***

Пригода з бегемотом

В басейн забрався бегемот.

Води набрав він повен рот.

Кричать господарі: – Біда!

З басейну зникла вся вода!

***

Страшно вовчику

Страшно вовчику в ліску‚

Тож і виє лячно: – У-у-у…

Каже зайчик вовчику:

– Заспокойся‚ хлопчику!

Доки я живу у лісі‚

Ти нікого тут не бійся!

***

Бурундучок

Узявши двері на гачок

Від холоду і диму,

В норі проспав бурундучок

З батьками цілу зиму.

Збудила мама навесні

Синочка, і голубить:

– Ну що ти бачив уві сні?

Розповідай, мій любий!

– Мені, – сказав бурундучок, –

Наснилося багато

Веселих, добрих казочок

І ви, матусю з татом!

***

Песик

Маленького песика тато

Вартує подвір’я і хату.

Всю ніч йому син помагав,

Як тато вигукував:

– Гав!

– Гав!

– Гав!

***

Котик

Ходить котик тишком-нишком,

Упіймав сіреньку мишку.

Вгору він хвоста підняв

І промовив гордо:

– Няв!

***

Їжачок

Ходить лісом їжачок,

За плечима – рюкзачок.

Він збира грибочки,

Висипає в бочку,

Солить їх на зиму

І ласує ними.

***

Ласунець

Вранці просить Ведмежатко,

Облизавши губи:

– Хочу меду дуже, татку,

Дай хоч ложку, любий!

– Ти весь мед, синочку, з’їв

Ще у понеділок.

Я б на пасіку сходив,

Та боюся бджілок…

– І навіщо вам іти

Так далеко з дому?

Можна швидко принести

Меду… з гастроному.

***

Дивина

На баштані гусенятко

Побувало восени.

Пояснив малому тато:

– Це, синочку, кавуни!

– Кавунів я ще не бачив,

Тільки чув про них колись.

Ви вже, тату, розтлумачте,

Звідкіля вони взялись?

Пояснив синкові тато:

– Кажуть, синку, уночі

Їх насосами зайчата

Надувають, як м’ячі.

***

Зайко-хвалько

В лісі зайчик хвалькуватий

Вранці видряпавсь на дуб

І гукнув: – У мене свято:

– В роті виріс перший зуб!

Підбіга до нього білка:

– Чимось іншим похвались! –

Обламалась раптом гілка –

Зайчик долі опинивсь.

Обійшлось благополучно,

Зайчик землю витер з губ

І почав кричати гучно:

– В мене випав перший зуб!

***

Мишачий цирк

Всюди кричать афіші:

Цирк! Виступають миші!

Купуйте квитки скоріше!”

Ми в цирк подалися раніше,

Та в залу ніяк не пройти:

Квитки розібрали… коти.

***

Перший сніг

Випав сніг лапатий,

Вибіг зайчик з хати:

– Це ж бо диво з див!

Мамо! Глянь навколо:

Хтось по всьому полю

Молоко розлив!

***

Реп’яшок

Учепився реп’яшок

За ведмежий кожушок

І кричить, щоб чули всі:

Я катаюсь на таксі!

***

Одяганки для киці

На задні лапки тапці

Сплели для киці бабці,

А дідусі для киці

Зв’язали рукавиці.

Зігріті в киці лапки,

Однак немає шапки.

Можливо, мама й тато

Її пошиють з вати?

***

Де тато працює

Є у киці кошенята,

Тато й мама є в Маринки.

В кошенят мисливець тато –

Ловить він мишей на ринку.

***

Сова

Сова – мудра голова,

Але дивною бува.

Вночі літає між дерев,

А вдень ходить з ліхтарем.

***

Як зіпсували зебру

По звіринцю ходить зебра.

В білу смужку в неї ребра.

Кажуть, зебру зіпсували,

Як паркани фарбували.

***
Лози й будяки

Люблять кози їсти лози

Влітку і в морози

І ніколи

Губ не колять

Об колючі лози.

Люблять кози будь-які

Край дороги будяки.

І, мабуть, від того

В них колючі роги.

Якщо сподобалось? Поділіться з друзями:
0 0 голосів
Рейтинг статті

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

TOU

Вірші про тварин

Равлик

Лізе, лізе равлик по моріжку,
виставляє равлик довгі ніжки.

А на спині в равлика хатинка.
Заболить у тебе, равлик, спинка!

Ні, не важко равлику, не важко,
бо легка хатинка-черепашка.

Та зате, як поруч небезпека,
равлику додому недалеко:

в черепашку зразу може влізти –
і вже пташці равлика не з′їсти!

Автор:Забіла Наталя

******

Черепаха

На грядці, де росте редиска,
сидить якийсь незнаний звір:
на спині в нього чорна миска
і ніжки висунулись з дір.

Та це ж, звичайно, черепаха!
І як вона прийшла сюди?
Ой черепахо-бідолахо,
ти ж тут загинеш без води!

Адже до річки через поле,
через ярочки та горби
по-черепашачи, поволі,
ти будеш лізти дві доби!…

А ми цю чорну боягузку,
що вся сховалась під щитом,
мерщій загорнемо у хустку
і понесемо всі гуртом.

І примчимо єдиним махом
в кущі до річки, до води.
Отут спокійно, черепахо,
живи й далеко не ходи!

Автор:Забіла Наталя

******

Заєць

Заєць має двоє вух.
Як одним він рухає,
Другим слухає вітрець,
Що за полем дмухає.

Одним вухом чує спів
Миші під копицею,
Другим чує, як іде
Дядечко з рушницею.

Так пасеться він собі
Врунами зеленими,
Так працює цілий день
Вухами-антенами.

А коли настане ніч,
Спатоньки вкладається –
Одне вухо стеле він,
Другим накривається.

Автор:Павличко Дмитро

******

Білка

Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.

Автор:Бойко Григорій

******

Про ведмедя

Ведмедик товстун
У своєму ліску
За літо з’їдав
Десять бочок медку.

Та стали в ласунчика
Зуби боліть.
Реве наш ведмедик,
Ночами не спить.

Не всидить на місці,
Не їсть і не п’є…
Тут з дерева дятел
Пораду дає:

— Щоб зуби боліть
Перестали у тебе,
Щодня полоскать
Шавлією їх треба…

Одужав ведмедик.
Для хворих зубів
В городі своїм
Шавлію посадив.

Автор:Бойко Григорій

******

Краватка для жирафа

Коли б заманулось раптово
жирафу
пошити краватку,
то, певне, кравці
повинні були б залізати
на шафу,
тримаючи метр у руці —
щоб шию обмірять
жирафу.

Була б та краватка,
як десять краваток,
а може,— як двадцять,
а може,— як сто,.

І, певне, носити
краватку жирафа
крім нього
не зміг би ніхто.

А з краму,
що йшов би йому
на краватку,
я зміг би пошити для себе
піджак,
та, може б,
іще й на підкладку
лишилось би краму!
Отак.

Тож слава жирафам!
Спасибі жирафам
за те,
що не носять краваток вони,
бо краму б тоді на піджак —
не дістати!
Носив би я тільки
штани…

Автор:Костецький Анатолій

******

Дві киці-сестриці

Дві киці-сестриці,
Зелені очиці,
Дві киці-сестриці
Схотіли водиці.

Корито стареньке
Стоїть біля хати,
На ньому любенько
Сидять голуб’ята.

Дві киці-сестриці
Про воду й забули,
Дві киці-сестриці
Поживу зачули.

У них оченята
Горять, мов жаринки:
— Смачні голуб’ята,
Аж котиться слинка! —

Плигнули… Та птицям
Вдалося злетіти,
А киці-сестриці
Упали в корито.

В холодній водиці
Нявчать кошенята…
Що, киці-сестриці,
Смачні голуб’ята?!

Автор:Бойко Григорій

******

Вірш хатка

В цьому віршику нікого
ще немає
Ну й дива!..
Нумо, зайчика прудкого
ми покличемо до нас.

Раз!
І мчить зайчисько сірий.
Два!
І ще один біжить.
А за ним —
і три, й чотири,
а за тими —
п’ять і шість.

Ой, дивися —
сім і вісім!
Скільки ж там вас?
Ого-го!
Ви ж не вміститесь
у віршик,
ви зламаєте його.

Стійте, зайчики,
чекайте —
це ж бо віршик,
а не хатка!..

Та зайчисьок —
більше й більше.
Їх уже не зупинить…
Затремтів
маленький віршик,
захитався —
і за мить
всі його рядки розпались.
Тільки зайчики зостались.

Автор:Костецький Анатолій

💡 Ви знаходитесь у розділі вірші.
Якщо сподобалось? Поділіться з друзями:
Можливо вам буде цікаво:
0 0 голосів
Рейтинг статті
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі