Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила…
Вірші Тараса Шевченка
Над Дніпровою сагoю
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною…
Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік… Багатого
Собі батька маєш…
Ой маю, маю я оченята,
Нікого, матінко, та оглядати,
Нікого, серденько, та оглядати!…
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть…
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море…
Тече вода з-під явора яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
Пишається калинонька, явір молодіє,
а кругом їх верболози й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю та попід горою…