Вівчарська варта



Спить отара Й гори сині
Сплять у сяйві місяця.
Гляньте: ватра
На вершині
Здалеку видніється.
Вовк із лісу
Не виходить,
Бо вогню жахається,
Між кущів
Сердито бродить,
Скоса озирається.
Стереже отару ватра,
Цілу ніч
Не спатиме,
Поки сонечко
На зміну
Зійде над Карпатами.

Сподобався вірш?
Поставте сердечко, якщо цей вірш був цікавим.
Можливо вам буде цікаво: