TOU

Впертий, впертий Ослик

Впертий, впертий ОсликДуже впертим був ослик Алфавіт. Йому казали:

– Біле.

А він казав:

– Чорне.

Йому казали:

— Сьогодні чудова погода?

А він казав:

– Скоро піде дощ.

Розмовляти з осликом Алфавітом ніхто не міг. Він міг пересперечати кого завгодно.

Прийшло якось до ослика поросятко Кнопка і сказало:

— Ти, ослик, впертий, а я ще впертіший!

— Ні, Кнопко, я — впертіший!

Тоді порося дістало з кишені своєї курточки яблуко і поклало на стіл.

— Давай зробимо так, — запропонував він, — хто кого змусить це яблуко з’їсти, той і є самий впертий.

– Давай. Тільки я не хочу їсти яблуко.

– А ти спробуй.

— Не пробуватиму.

— Ну, хоч трошки відкуси.

– Сам відкушуй.

— Але воно несмачне.

— Ще яке смачне! – не здавався ослик.

— Якщо смачне, то я його з’їм! — схитрував Кнопка.

– Ні, я з’їм!

– Ні я!

– Ні я! — крикнув розлючений віслюк Алфавіт, схопив зубами яблуко зі столу і почав уплітати його за обидві щоки.

— Ось бачиш, — засміялося порося Кнопка, — я все-таки впертіший! Я змусив тебе з’їсти яблуко. Кажуть, що з того самого дня ослик Алфавіт перестав упиратися.

0 0 голосів
Рейтинг статті

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі