Ввічливий кролик

Жив собі Кролик, доволі скромний та ввічливий. Одного разу, досхочу наївшись капусти на селянському городі, він уже зібрався додому, як раптом помітив лисицю.

Вона поверталася до лісу. Їй не вдалося вкрасти курку з селянського двору, і вона була вкрай розлючена та голодна. У Кролика затремтіло серце. Бігти, але куди? І він швидко кинувся до нори. Кролик не знав, що там його очікувала інша грізна небезпека – у норі поселилася Змія.

Але Кролик був добре вихованим і знав, що без дозволу до чужої оселі входити не можна. « Треба привітатися, – подумав він, але з ким?… Із норою, звичайно!» І, присівши на задні лапки, Кролик ввічливо промовив:

– Здрастуй, люба нора! Дозвольте мені, будь ласка увійти.

Як же зраділа Змія, почувши голос Кролика. Вона ж полюбляла кроляче м’ясо!

– Заходьте, заходьте! – відповіла вона, маючи намір обдурити Кролика.

Проте той по голосу відразу зрозумів, із ким має справу.

– Вибачте, що потурбував вас, – сказав він. – Я зовсім забув, що на мене чекає мама. До побачення! – і кинувся навтікача.

Прискакав Кролик до своєї нори та замислився над тим, що ввічливість нікому ніколи ще не зашкодила.

А Змія скрутилася в клубочок і просичала:

– Краще б я йому не відповідала! От, ці вже мені ввічливі кролики! І треба ж було йому просити дозволу увійти!

Якщо сподобалось? Поділіться з друзями:
0 0 голосів
Рейтинг статті

0 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі