TOU

Як Климко спровадив дідича у пекло

Як Климко спровадив дідича у пеклоЖив собі багатий-пребагатий дідич, що мав у володінні велике село. Люди добре обробляли землю, але не знали ремесла. А без ремесла навіть панське господарство слабує.

Одного разу дідич покликав трьох леґенів. Першому сказав:

– Ану покажи руки.

Той показав. Пан подивився, щось поміркував і дав йому розказ:

– Підеш на рік до міста і навчишся там на коваля.

Подивився на руки другого:

– Ти вивчишся на стельмаха.

Третій парубок, Климко, витягнув перед паном руки з довгими, тонкими пальцями. Пан довго думав, потім каже:

– Ти вивчишся на злодія.

Пішли хлопці до міста. Там вчилися цілий рік, а як скінчився термін, вернулися в село. Один пішов до панської кузні, другий – до майстерні, а Климко плентався по подвір’ю і дивився, де би щось украсти. Дідич його покликав до себе:

– Я хочу видіти, чого ти навчився. У стайні є кінь, якого я найдужче люблю. Укради його, продай на ярмарку і принеси мені готові гроші. Як не вкрадеш, то голову зітну.

– Для вельможного пана все зроблю, – відповів Климко.

На ніч дідич поклав добру варту коло свого коня: один наймит сів на нього верхи, другий тримав коня за хвіст, а два за гриву.

Коли добре стемніло, Климко перебрався за стареньку жінку, взяв у торбу кілька фляшок горілки і став голосити коло панської брами:

– Ой Божечку святенький, я заблудилася в дорозі, ніч темна, додому далеко, а я не можу цю горілку донести.

– Ходи, бабко, сюди, – крикнув один з наймитів. – Переночуєш у нас, а завтра понесеш свою горілку.

Климко увійшов до стайні, ліг під жолоб і заснув. У той час наймити украли з торби горілку, випили її і швидко сп’яніли. Де стояли, там звалилися…

Климко встав, вивів коня в лісок. Потім вернувся, – висадив одного наймита на терлицю, другому дав тримати конопляний хвіст, а двом спереду – прив’язав мотузки до рук. Після того поїхав на ярмарок коня продавати.

Вранці пан увійшов до стайні й за голову схопився.

Того ж таки дня вернувся Климко з ярмарку і дав панові гроші за проданого коня.

– Тепер, Климку, маєш украсти вола від плуга, – сказав йому дідич.

– Для вельможного пана все зроблю.

Панські форналі орали під лісом. Климко подивився на них здалеку й подумав, як украсти вола. Він узяв квочку з курчатами й пустив на краю лісу. Один з форналів пішов зрубати на пужално бучок. Побачив квочку з курчатами й покликав інших форналів:

– Ходіть, хлопці, сюди, наловимо тут лісових птахів.

Форналі покинули волів і побігли ловити курчат.

Климко випряг вола з ярма, відрізав кавалок його хвоста, встромив другому волові до рота і втік з худобиною в ліс.

Форналі зловили квочку з курчатами, принесли до воза – глип – один віл пропав!

– Дивись, яке диво: віл вола з’їв, – крикнув один з форналів. – Бач, не встиг хвоста пролигнути.

Пішли форналі до пана і замельдували:

– Паночку, сьогодні, коли ми орали під лісом, віл вола з’їв.

Дідич зрозумів, чия то робота. Покликав Климка до себе й сказав:

– Як ти такий мудрий, то вкради мою паню.

– Зроблю так, як хоче наш вельможний пан.

Климко купив добру пару чобіт і кинув один чобіт у лісі серед дороги, а другий трохи далі. Заліз у корчі й чекає.

Почувся стукіт кінських копит. То пані їхала до міста. Фірман глипнув на землю й вигукнув:

– Дивіться, вельможна пані, чобіт!

– Злізь і візьми його, – відповіла пані.

– А що буду робити з одним чоботом? Якби два, то було б що носити. А так… – і фірман цьвохнув батогом.

Через якийсь час побачив другий чобіт. Притримав коні і сказав:

– Дивіться, вельможна пані, другий чобіт.

– Я тобі казала взяти перший чобіт. Злізь і біжи за ним, доки хтось не забрав.

Климко чув з-під корча, що вони говорили. Коли фірман вернувся за чоботом, він вискочив на сидіння, схопив віжки в руки і поїхав якомога швидко.

На середині лісу його здибали чорти.

– Куди тікаєш, Климку?

– У місто, на ярмарок.

– Що везеш продавати?

– Вельможну паню.

– Продай її нам. Скільки правиш?

– Мішок грошей.

Чорти кинули леґеневі гроші, сіли на бричку й поїхали.

Климко вернувся додому.

– Я вкрав, вельможний пане, вашу жінку.

Дідич почухав потилицю й каже:

– Приведи її назад, заплачу триста римських.

– Пані вже нема.

– А де ж вона?

– Продав її чортам.

Дідич заплакав ревними сльозами.

– Ти здурів, Климку? Що я робитиму тепер без моєї коханої пані?

– Не плачте, вельможний пане, вона живе щасливо, у кришталевому палаці. В неї щодня є високі гості – принци, князі, графи.

– Поведи мене, Климку, до неї, бо я ніде ніколи не бував.

– Не поведу, вельможний пане.

– Чому?

– Бо ми пропадемо без такого доброго дідича, як ви. Вам сподобається в пані і не захочете вернутись. А що ми, сироти, тоді будемо робити?

– Я вернуся, Климку. Не журися…

– Ні, паночку. Тоді зробіть так: скличте людей і сповістіть їм, що як ви не вернетеся, то вони будуть вільні від панщини. І що тільки я дістану право ділити між ними ваше господарство.

– Говориш, Климку, як п’яний. Кажу ж тобі, що вернуся! – розсердився пан.

– Як вернетеся, все буде по-старому.

Пан подумав і все зробив так, як сказав Климко.

На другий день парубок взяв горщик води, жмуток якогось зілля і кавальчик крейди. Пішов з дідичем у ліс. Залишив його під дубом, а сам подався знов до того місця, де здибався з чортами. Вмочив зілля у воду і скропив довкола землю. Потому лазив на колінах з крейдою в руці.

Кілька чортів вискочили з-під землі й спитали:

– Що ти робиш, Климку?

– Обводжу святе місце.

– Нащо?

– На ньому хочу збудувати церкву.

– Ти звар’ював, Климку? Нащо нам церкви над самою головою?

– Мене то не обходить. Завтра попи мають тут службу Божу правити.

– Що хочеш за те, аби ти дав нам чистий спокій? – спитав старший дідько.

– Хочу, щоб ви забрали мого пана до пекла і дали йому там гарячу роботу. Він чекає вас отам, під дубом, – показав Климко.

– Давай його сюди! – втішилися чорти.

Зловили паниська, затягли до пекла і там йому одразу показали – по чому лікоть киселиці.

Климко вернувся у село, роздав чесним людям усі панські маєтки й поля. Він довго жив, землю свою орав і нічого у людей не крав. Може, й тепер ще живе на світі.

Якщо сподобалось? Поділіться з друзями:
0 0 голосів
Рейтинг статті

0 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі