Ну, ось.
Жила на землі рибка. Не в воді тоді ще жила, а на землі.
Було в неї троє дітей.
Якось захворіла рибка. Лежить, бідна, у своїй хатці-чумі, підвестися не може. Плачуть її діти, день і ніч плачуть.
А рибці вже зовсій погано.
Вийшла старша дочка з чуму, стоїть, плаче та дивиться, чи не пройде хто, чи не допоможе матері.
От прилетіла ворона, сіла на дерево біля чуму. Питає:
— Чого ти, рибко, плачеш?
— Захворіла у нас мати, вже два місяці в чумі лежить, встати не може, — от я й плачу.
Каже тоді ворона рибці:
— Не плач, я її вилікую. Виходьте всі з чуму. Я одна в чумі буду, поки лікуватиму рибку. Якщо закричить мати — не слухайте, гукатиме вас, — не ходіть. Криком з неї хвороба вийде, одразу видужає рибка-мати.
Послухалися діти, відійшли далі на берег моря, а ворона в чум зайшла. Дивиться ворона — в кутку лежить хвора рибка.
Стогне рибка, погано їй. Підстрибнула ворона, роззявила дзьоб, почала клювати хвору рибку. Закричала рибка:
— Діти мої, де ви? Поможіть, дітки, клює мене ворона!
Почули діти, підбігли до чуму, а старша сестра каже їм:
— Не можна нам входити в чум. Сказала мені ворона: якщо кричатиме мати — не слухайте, кликатиме — не приходьте. Криком з неї хвороба вийде. Вилікує її ворона.
Послухалися діти, не пішли в чум.
Кричить, стогне рибка мати:
— Поможіть мені, дітки! Убиває мене ворона, швидше, дітки!
Усе чують діти, Боляче їм на серці, страшно. А в чум зайти не насмілюються.
І от замовкла мати, тихо стало. Вийшла з чуму ворона. На дерево сіла. Дзьоб чистить. А діти швидше в чум побігли.
Бачать — лежать у кутку кісточки. Чують — сміється з дерева ворона:
— Дурні риби! От як я їх обдурила!
Гірко заплакали рибки. Потім кісточки материні на берег винесли, у воду кинули і самі в море пішли.
Тільки від берега відпливли, старша рибка виглянула з води і каже вороні:
— Убила ти, з’їла нашу рідну матір. Та не радій! Тепер сама загинеш, нікуди тобі заховатися.
Ударила хвостом по воді старша рибка. Піднялася вода, прибувати стала, і от затопило море землю, затопило дерева.
Нікуди сісти вороні. Літала, літала вона і впала у воду. А в воді накинулися на неї рибки, на шматки, на кісточки розірвали.
Відтоді риби у воді стали жити і тепер живуть.