У дрімучому лісі й у глибокому яру ще лежать холодні сніги. Спить пролісок під торішнім листям. Синіє лід на ставку. Тільки на горбах і схилах розтало, потекли струмочки.
Запарувала земля, в синьому небі заграло ясне сонечко.
Вийшла з хати Маринка й побачила сіру пташку в небі. Пташка співала. Немов срібний дзвіночок на крильцях підняла, і він тремтів, тремтів.
— Мамо, що це за пташка співає? — питає Маринка маму.
— Жайворонок, — відповідає мама.
— Чого ж він так рано прилетів? Чому так радісно співає? Ще ж сніги лежать…
— Жайворонок сонечкові допомагає, — каже мама.
— Як же він допомагає? — дивується Маринка.
— Коли жайворонок злітає в синє небо, воно стає тепліше.
Можливо вам буде цікаво: